Людмила Петрановська: Ми готуємо дітей до позавчорашнього світу

Креативність.
Креативність ми в дітях заохочуємо? Коли ми задали тему: «Зараз усі малюємо Новий рік», то дитина, звичайно, «вибирає»: вона на ялинці намалює бурульки чи кульки. Так, креативність у нас. Наскільки ми готові до того, що дитина має право намалювати щось зовсім інше? Наприклад, намалювати одного себе, що сидить на стільці, і сказати: «Це мій Новий рік, тому що мені на Новий рік буде сумно і самотньо». Учитель до шкільного психолога піде відразу ж, негайно покарання буде за таку креативність.
Що ми скажемо, якщо дитина зробить по-іншому, якщо вона якусь іншу форму вибере, щоб показати свою думку? Насправді креативність абсолютно не заохочується. Заохочується імітація креативності, у вузьких рамках, «тут узорчик можна трохи по-іншому намалювати». І це ми назвемо креативністю і будемо заохочувати.

Реальна креативність – це злом рамок, це злом шаблонів, це «зробити так, як ніхто до мене не робив». Та ви що! Якщо дитина напише твір так, як ніхто до неї не писав, вона не отримає нічого хорошого.

І нарешті, критичне мислення. Розвиваємо ми в дітях критичне мислення? Боронь Боже, якби у них з’явилося критичне мислення, то вони б встали і пішли з цієї школи в той же день. І це не тільки про дітей, але і про дорослих. Людьми без критичного мислення керувати просто, тому не дай Бог. Усе спрямовано на те, щоб цього не сталося, а якщо трапиться десь, то треба швидше затоптати.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *